В Афганістані десятки людей поранені у вибухах у День незалежності країни

Десятки людей були поранені внаслідок низки вибухів на сході Афганістану, що сталися в день 100-річчя незалежності країни 19 серпня.

Зокрема, в місті Джалалабаді, центрі провінції Нанґаргар, були поранені принаймні 52 людини внаслідок десяти вибухів, влаштованих у час, коли люди йшли на святкування – такі дані наводять в апараті губернатора провінції. Інші джерела говорять і про 66 потерпілих.

За словами місцевих посадовців, більшість зазнала лише незначних поранень, і після надання допомоги людей відпустили з лікарень.

Відповідальності за вибухи в Джалалабаді ніхто на себе ще не брав. У провінції Нанґаргар активно діють і рух «Талібан», і місцевий відділок угруповання «Ісламська держава».

Крім того, ще принаймні шість людей, учасників святкувань, потерпіли через мінометний обстріл у Мехтарламі, центрі сусідньої провінції Лагман.

Напередодні, ввечері 17 серпня, принаймні 63 людини загинули і близько 200 були поранені внаслідок вибуху на весіллі у столиці Кабулі. За той напад узяв відповідальність місцевий відділок «Ісламської держави».

Президент Афганістану Ашраф Гані після того нападу заявив, що країна помститься за «кожну краплю крові цивільних людей», і пообіцяв знищити всі прихистки «Ісламської держави». А державний секретар США Майк Помпео у вітальному посланні до 100-річчя незалежності Афганістану від влади Британії назвав напад у Кабулі злочином проти людяності.

За даними ООН, за останній десяток років в Афганістані загинули понад 32 тисячі цивільних.



В Узбекистані відкрили нову справу проти дочки Карімова

Правоохоронці Узбекистану повідомили, що порушили нову кримінальну справу проти Ґульнари Карімової, старшої дочки колишнього президента, небіжчика Іслама Карімова, за підозрою в розтраті державних коштів.

Як повідомила 19 серпня Генеральна прокуратура Узбекистану, Карімова (яка вже перебуває за ґратами в іншій справі) звинувачується в незаконній купівлі за заниженими цінами державних пакетів акцій двох цементних заводів, які вона потім перепродала іноземним підприємцям.

Потім, заявили в прокуратурі, Карімова також патронувала «незаконну діяльність» цих підприємців, що «спричинила шкоду інтересам республіки в особливо великих обсягах».

Крім того, стверджують узбекистанські правоохоронці, Карімова «під загрозою застосування насильства змушувала громадян і власників різноманітних компаній передавати своє майно належним їй компаніям».

(Нижче йде текст російською мовою)

47-річну Ґульнару Карімову взяли за ґрати в березні, звинувативши її в порушенні умов обмеження волі (домашнього арешту), до якого її засудили раніше, визнавши винною у фінансових зловживаннях.

Узбецькі правоохоронці заявляють, що мають намір повернути з-за кордону активи на суму понад 1,5 мільярда доларів, які контролювала Карімова.

Адвокат Ґульнари Карімової Ґреґуар Манжа заявляв у червні, що правоохоронці Швейцарії заморозили повернення Узбекистанові суми в 555 мільйонів доларів, конфіскованих у пов’язаній із нею справі.

Як заявив адвокат, таке рішення було ухвалене нібито у зв’язку з порушеннями прав Карімової і відмовою їй у медичній допомозі.

Дочка Карімової Іман у червні оприлюднила листа від імені матері, в якому заявила, що та потребує хірургічної операції, без уточнення причини.

Ґульнара Карімова, свого часу світська дама, підприємиця, дипломатка і навіть поп-співачка, а ще, як вважали, наступниця свого батька на чолі держави, зникла з поля зору громадськості 2014 року, ще за життя її батька, авторитарного президента Узбекистану, вочевидь розсварившись із ним. До того її називали однією з найвпливовіших жінок Середньої Азії.

Іще 2012 року влада Узбекистану закрила кілька телеканалів і радіостанцій, що належали підконтрольному Карімовій медіахолдингові.

У 2015 році проти Карімової у Швеції, Швейцарії і США порушили кримінальні справи: їй висунули обвинувачення у привласненні близько мільярда доларів. Передусім ішлося про хабарі, які, за даними слідчих, Карімова отримувала щонайменше від шести телекомунікаційних компаній.

В Узбекистані Карімову також звинуватили у фінансових зловживаннях на суму близько 53 мільйонів доларів. Як повідомляла Генпрокуратура країни, Карімову засудили на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні й знищенні документації офшорних компаній. 2015-го Ташкентський обласний суд замінив покарання на 5 років обмеження волі (домашній арешт).

2017 року в Узбекистані повідомляли, що Карімову арештували через звинувачення за статтями про шахрайство, приховування іноземної валюти, порушення митного законодавства і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

А в березні 2019-го повідомляли, що Ґульнару Карімову перевели до в’язниці після того, як суд визнав її винною в порушенні умов домашнього арешту.

Її батько Іслам Карімов був незмінним авторитарним керівником Узбекистану, найбільш населеної країни Середньої Азії, ще з радянських часів, 1989 року, до самої його смерті 2016-го, але й після цього ставлення влади до його дочки не змінилося.



Офіс президента розробить окремі стратегії реінтеграції Криму і частини Донбасу – юрист

Робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яку на початку серпня створив президент України Володимир Зеленський, розроблятиме окремі стратегії щодо Криму і Донбасу. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів 19 серпня виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, заступник голови цієї робочої групи Олександр Павліченко.

«Не було ще установчих зборів, робочих зустрічей, де були б визначені рамки і методологія роботи цієї групи. Разом із тим, свій багаж ми збираємося використовувати, щоб розробити насамперед стратегію реінтеграції окупованих територій. Окремо ми говоримо про Крим, окремо про Донбас», – зазначив юрист.

Павліченко уточнив, що Українська Гельсінська спілка з прав людини останні п’ять років займалася цілою низкою питань, напрацювання за якими він тепер готовий запропонувати робочій групі.

«Це, перш за все, вирішення якихось практичних завдань, робота з конкретними порушеннями прав людини в тих, хто перебуває там, переходить лінію розмежування, наражається на труднощі, переїхавши на підконтрольну (Києву) територію… Найголовніше, що зараз потрібно, – це усунути дискримінаційний компонент, який присутній у багатьох ситуаціях у тих, хто переїхав із непідконтрольних (Києву) територій», – вважає Павліченко.

Раніше заступник голови офісу президента України Руслан Рябошапка запевняв, що перший пакет ініціатив Володимира Зеленського щодо реінтеграції окупованої частині Донбасу і Криму мають виробити вже до 2020 року.

Президент указом від 7 серпня затвердив склад комісії з питань правової реформи, в яку входить також робоча група з реінтеграції тимчасово окупованих територій. Цю групу очолив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

Наприкінці липня в офісі президента України також заявляли, що мають намір створити російськомовний міжнародний телеканал для «боротьби за уми» жителів нині непідконтрольних Україні територій Донбасу і анексованого Криму. Ця пропозиція викликала суперечливі відгуки.



Census Figures Show Economic Gap Narrows with Citizenship

New figures from the U.S. Census Bureau show that citizenship appears to narrow the economic gap between the foreign-born and native-born in the United States.

The 2018 figures released Monday offer a view of immigrants’ education, wealth, and the jobs they work in. They also look at differences between naturalized immigrants and those who aren’t citizens.
 
Their release come as the U.S. is engaged in one of the fiercest debates in decades about the role of immigration.
 
Stopping the flow of immigrants into the U.S. has been a priority of the Trump administration, which has proposed denying green cards to immigrants who use Medicaid and fought to put a citizenship question on the decennial Census questionnaire.
 
Monday’s figures show naturalized immigrants had a slightly smaller median income than the native-born.

    

 



US Scraps West Bank Conference over Palestinian Protests

The U.S. Embassy in Jerusalem on Monday was forced to postpone a conference it organized in the West Bank city of Ramallah after Palestinian officials and factions called for a boycott and threatened to organize protests.  
 
The Palestinians cut all ties with the U.S. after it recognized disputed Jerusalem as the capital of Israel in 2017, and view the Trump administration as unfairly biased following a series of actions seen as hostile to their aspirations for an independent state.

The embassy had organized a conference this week to bring together alumni of U.S. educational and cultural programs, including dozens of Palestinians from the Gaza Strip who received permission from Israel to attend. The territory has been under an Israeli-Egyptian blockade since the Islamic militant group Hamas seized power there in 2007.

The Palestinian leadership viewed the conference as an attempt to circumvent its boycott of the U.S. administration.

“We are aware of recent statements regarding a planned event for alumni of U.S. educational and cultural programs,” the U.S. Embassy said. “In order to avoid the Palestinian participants being put in a difficult situation, we have decided to postpone the event for now.”
 
It said this and other events “are designed to create opportunities for exchange and dialogue between Americans and Palestinians at the grassroots level.”

“This event in particular is intended to give alumni of all ages and backgrounds from Jerusalem, the West Bank and Gaza an opportunity to network with each other and to engage in leadership and capacity building activities,” it said.

Israel captured east Jerusalem, the West Bank and Gaza in the 1967 Mideast war, territories the Palestinians want for their future state. The Trump administration is at work on a long-awaited peace plan, but has not endorsed a two-state solution to the conflict. The Palestinians have already dismissed the plan, saying it is certain to be slanted toward Israel.
 
Representatives of several Palestinian factions held a press conference Monday at the hotel where the meeting was to have taken place.

Spokesman Isam Baker told The Associated Press that the Palestine Liberation Organization, an umbrella group, had reached out to the hotel management and the invitees asking them to boycott the meeting.

“Most of the invitees and the hotel administration agreed with us that the invitation has political implications and it is not innocent,” he said.
“The U.S. administration, which has cut off all aid to our people, shut down our office in Washington and placed huge pressure on our leadership to accept a pro-Israel political plan will not do any good for our people” he said. “Therefore, we are boycotting any activities it organizes.”

The U.S. cut more than $200 million in development aid to the Palestinians last year, gutting several long-running programs .

A statement released Sunday by the “national and Islamic forces of the Ramallah governorate” said they were determined to thwart the conference, calling it an attempt to “break the will of the Palestinian people.” It said they planned to organize a “mass popular event to prevent this activity by all available means,” calling for a sit-in and marches.

The youth wing of Palestinian President Mahmoud Abbas’ Fatah party also called for a boycott. It vowed to “exercise all forms of legal and popular pressure to express rejection of this conference being held on occupied Palestinian land.” It also called for an “apology” from the hotel.



Ugandan Coach Scouts Major League Baseball Talent in Africa

In Uganda, a coach’s passion for baseball is getting schools to embrace America’s favorite pastime.  But a lack of government support means baseball in Uganda is heavily dependent on donations.  Halima Athumani reports from Kampala.



Майбутній депутат зі «Слуги народу» назвав журналістку «тупою вівцею»

У відповідь Ольга Духнич закликала Максима Бужанського вибачитися перед виданням «Новое время», яке він назвав одіозним ЗМІ



Суд заарештував блогера Сороченка, підозрюваного в побитті ветерана АТО

Хмельницький міськрайонний суд заарештував до 1 жовтня блогера Артура Сороченка, підозрюваного в побитті ветерана української воєнної Антитерористичної операції (нині – Операції об’єднаних сил).

Суд визначив заставу для підозрюваного в розмірі 40 140 гривень.

Сам Сороченко в суді визнав свою провину й наголосив, що з повагою ставиться до військових.

13 серпня правоохоронці повідомили, що блогера оголосили в розшук після інциденту з побиттям ветерана АТО під Житомиром.

Через чотири дні поліція затримала Сороченка в Миколаївській області.



Прем’єр Ізраїлю Нетаньягу розповів, про що буде говорити із Зеленським

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу пообіцяв під час свого візиту до Києва обговорити із президентом України Володимиром Зеленським економічну співпрацю між державами.

«Сотні тисяч громадян Ізраїлю – репатріантів з України, становлять собою живий зв’язок між двома державами, і наші відносини міцнішають. Я буду говорити з президентом про створення зони вільної торгівлі, про пенсійну угоду і про багато інших питань, які ще більше зміцнять прекрасні відносини між двома державами», – сказав голова уряду перед вильотом до Києва.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прибуває до української столиці 18 серпня. Він планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським та взяти участь у церемонії вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру під час Другої світової війни.

Нетаньягу приїжджав до України під час своєї першої каденції на посаді прем’єр-міністра – у 1999 році. Це був останній візит голови уряду Ізраїлю до України.

Україна та Ізраїль підписали угоду про зону вільної торгівлі на початку 2019 року. Верховна Рада ратифікувала документ 11 липня. Річний товарообіг між країнами становить 1,34 мільярда доларів.



Merkel: We’re prepared for Any Brexit Outcome

German Chancellor Angela Merkel said on Sunday that she would meet British Prime Minister Boris Johnson on Wednesday evening to discuss Britain’s planned departure from the European Union, adding that Berlin was also prepared for a disorderly Brexit.

Johnson is seeking to persuade European Union leaders to
reopen Brexit talks or face the prospect of its second-largest
member leaving abruptly on Oct. 31 with no deal in place to
mitigate the economic shock — a move that businesses expect
would cause major disruption.

“We are glad of every visit, and you have to talk, and you
have to find good solutions,” Merkel said during a panel
discussion at the Chancellery.

“We are prepared for any outcome, we can say that, even if
we do not get an agreement. But at all events I will make an
effort to find solutions — up until the last day of
negotiations,” she added.

“I think it’s always better to leave with an agreement than
without one. But if that’s not possible, we’ll be prepared for
the alternative as well.”

The Sunday Telegraph newspaper reported that Johnson would
tell Merkel that the British parliament could not stop Brexit.

 



Hong Kong Protests Enter 11th Week With Large but Peaceful Rally

Protesters rallied in Hong Kong again on Sunday, as anti-government demonstrations, now in their 11th week, continue.  Mike O’Sullivan reports that the protests were first sparked by an extradition bill, but are now broadly aimed at maintaining Hong’s Kong’s special status within China.

 

 



Seized Iranian Tanker Expected to Leave Gibraltar

Last update: 1:45 p. m.

Iran said its seized oil tanker was expected to leave Gibraltar on Sunday after authorities there rejected a U.S. bid to detain it, but it was unclear where the ship might be headed next.

“The vessel is expected to leave tonight,” envoy Hamid Baeidinejad said on Twitter, adding that two engineering teams had been flown to Gibraltar to assist in its departure.

Tehran said it was ready to dispatch its naval fleet to escort the ship, loaded with 2.1 million barrels of light crude oil worth $130 million, but Iran gave no indication where it would set sail for.

The ship, called the Grace 1 but now renamed by Iran as Adrian Darya 1, was seized July 4 by Gibraltar, an overseas British territory, because authorities there believed the crude oil was headed to Syria, an Iran ally, in violation of European Union sanctions. Originally, the ship was flying under a Panamanian flag but after it was renamed, a red, white and green Iranian flag was hoisted over the ship.

In this July 21, 2019 photo, an aerial view shows a speedboat of Iran’s Revolutionary Guard moving around the British-flagged oil tanker Stena Impero which was seized in the Strait of Hormuz by the Guard, in the Iranian port of Bandar Abbas.

The ship’s seizure was one of several related incidents in recent weeks triggering increased tensions between Tehran and Western nations. Later in July, Iran seized a British-flagged oil tanker, the Stena Impero, in the Persian Gulf and is still impounding it.

The United States and Iran have shot down each other’s unmanned drones, and Western countries have accused Tehran of carrying out other attacks on ships in the Gulf, where a fifth of the world’s oil production passes through the Strait of Hormuz.

The incidents stem at least in part from U.S. President Donald Trump’s withdrawal last year from the 2015 international nuclear agreement aimed at restraining Tehran’s nuclear weapons program. Trump then reimposed debilitating sanctions, which have hobbled the Iranian economy.

Gibraltar authorities on Thursday decided to release the Iranian tanker, saying they had received written assurances from Tehran that the crude oil would not be shipped to Syria.

On Friday, the U.S. government won a court order in Washington authorizing the seizure of the ship, the oil it carries and nearly $1 million. The U.S. contended that Iran’s Islamic Revolutionary Guard Corps, listed as a terrorist group by Washington, was making the illegal shipment to Syria in violation of the U.S. sanctions against Iran.

But Gibraltar said Sunday it “is unable to seek an order of the Supreme Court of Gibraltar to provide the restraining assistance required” by the United States.

The Gibraltar government said the European Union sanction “against Iran — which is applicable in Gibraltar — is much narrower than that applicable in the U.S.”