Трамп розкритикував прем’єра Данії за «неприємну заяву» через Гренландію

Президент США Дональд Трамп висловив невдоволення тим, в якій формі прем’єр Данії Метте Фредеріксен заявила про те, що Гренландія не продається.

Виступаючи перед журналістами 21 серпня, Трамп заявив, що Фредеріксен зробила «неприємну і недоречну заяву», коли назвала «абсурдом» його плани купити Гренландію.

«Це дуже неприємний спосіб щось сказати», – додав Трамп.

Раніше президент США вирішив скасувати свій візит до Данії, який планувався у вересні. Трамп пояснив своє рішення тим, що влада Данії не зацікавлена обговорювати продаж США найбільшого острова – Гренландії.

Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен заявила, що була «здивована і розчарована» рішенням президента США Дональда Трампа відмовитися від запланованого візиту в Данію.

За словами данського прем’єра, рішення Трампа не вплине на «хороші» відносини між Копенгагеном і Вашингтоном, який є «одним із найближчих союзників» Данії. При цьому вона знову підтвердила, що Гренландія «не продається».

В останні дні джерела в Білому домі в інтерв’ю кільком ЗМІ підтвердили інтерес Дональда Трампа до придбання Сполученими Штатами найбільшого в світі острова, що належить Данії.

18 серпня сам президент Трамп публічно визнав це: «Ми добрі союзники з Данією. Ми захищаємо Данію, як ми захищаємо значну частину світу, в результаті з’явилася ця концепція … Це цікаво зі стратегічної точки зору».

Читайте також: Гренландія не продається – відповідь Трампу

Повідомлялося, що Сполучені Штати готові взяти на себе виплату гренландській автономній владі 600 мільйонів доларів на рік на підтримку економіки і соціальної сфери острова – зараз ці гроші платить Данія. У відповідь прем’єр-міністр Данії висловила надію на те, що президент жартує, назвавши історію «абсурдною дискусією».

У Гренландії розташована найпівнічніша військово-повітряна база США. Острів вважається стратегічно важливою територією у гарантуванні безпеки Північної Америки.

Невідомо, чи було спочатку питання про Гренландію однією з тем переговорів президента Трампа в Данії. Під час своєї європейської поїздки він повинен був відвідати Польщу і Данію.



Макрон: Росія не може повернутися до формату G8 без врегулювання ситуації в Україні

Президент Франції Емманюель Макрон заявляє, що повернення Росії до «Групи семи» промислово розвинених країн (G7) без врегулювання ситуації в Україні буде «стратегічною помилкою» і підкреслить «слабкість» організації.

«Я думаю говорити, що без будь-яких умов Росія може повернутися, це було свідченням слабкості G7. Це було б для нас стратегічною помилкою і освяченням цієї епохи безкарності», – сказав Макрон 21 серпня, напередодні саміту «Групи семи», що пройде на вихідних у південному французькому курортному місті Біарріці.

«Неодмінною умовою (для повернення Росії – ред.) є пошук рішення щодо України», – сказав Макрон, який 19 серпня провів переговори з президентом Росії Володимиром Путіним на півдні Франції.

Читайте також: Чиста нещирість. Слова Макрона про «глибоко європейську» Росію та зустріч з Путіним оцінили західні коментатори

У Берліні канцлер Німеччини Анґела Меркель і британський прем’єр-міністр Борис Джонсон також відзначили, що для повернення Росії потрібен прогрес у вирішенні конфлікту в Україні.

Росію виключили зі старого формату «Групи восьми» після того, як вона анексувала український Крим у 2014 році, а всі інші країни-члени групи – Велика Британія, Канада, Франція, Німеччина, Італія, Японія і США – запровадили санкції проти Москви.

Водночас президент США Дональд Трамп заявив 20 серпня, що пропонував би дозволити Росії повернутися до формату G8, коли наступного року США головуватимуть у групі.



Лавров застеріг від «гонитви за сенсацією» в питанні обміну

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров закликає не гнатися за сенсацією в питанні обміну утримуваними особами між Росією й Україною.

«Для того, щоб просувати цю тему, потрібно домовлятися не тільки в принципі, а й погоджувати конкретні правові, технічні, організаційні аспекти. Потрібно не забувати про те, що йдеться про долі людей, і тут потрібна не гонитва за сенсацією, щоб встигнути першим про щось повідомити, а кропітка робота на результат», – сказав Лавров 21 серпня в Москві після переговорів із міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом.

Раніше заступниця міністра закордонних справ України Олена Зеркаль в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-України» заявила, що після зустрічі президента Франції Емманюеля Макрона і президента Росії Володимира Путіна від Кремля очікують звільнення українських політв’язнів.

«Ці питання обговорювалися, і від Путіна очікують подальших кроків», – сказала Зеркаль.

19 серпня Макрон прийняв Путіна у Франції. Після переговорів президенти заявили про необхідність нової зустрічі у «нормандському форматі» вже найближчим часом. Він створений для вирішення збройного конфлікту на Донбасі. До «нормандської четвірки» входять Україна, Франція, Німеччина та Росія.
20 серпня російська журналістка і громадська активістка Вікторія Івлєва повідомила, що адміністрація московського слідчого ізолятора «Лефортово» прийняла передачі для п’ятьох утримуваних Росією українців – Володимира Балуха, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка, Павла Гриба та Миколи Карпюка.
21 серпня Івлєва розповіла, що адміністрація «Лефортово» прийняла передачі для трьох інших українців, утримуваних російською владою – Романа Сущенка, Олексія Сизоновича і Євгена Панова.
До цього українці перебували в місцях позбавлення волі інших російських регіонах.
За даними Міністерства закордонних справ, Росія незаконно утримує понад 70 українців. До цього числа не входять 24 українські моряки, захоплені Росією біля Керченської протоки наприкінці листопада 2018 року.



Заступник держсекретаря США Салліван «цілком може стати» новим послом у Росії – Трамп

Заступник державного секретаря США Джон Салліван «цілком може стати» наступним послом Вашингтона в Росії і замінити Джона Гантсмана, який оголосив про відставку раніше цього місяця, заявив президент США Дональд Трамп.

Він сказав про це 20 серпня в Білому домі, де приймав президента Румунії Клауса Йоганніса.

Раніше видання The New York Times повідомляло, що Трамп, як очікують, призначить Саллівана на посаду посла в Росії.

6 серпня стало відомо, що чинний посол США в Росії Джон Гантсман звернувся до президента Трампа з проханням про відставку з 3 жовтня.

У момент найгірших за останні 20 років американсько-російських відносин посада американського посла в Москві вважається однією з найскладніших в американському дипломатичному відомстві. Джон Гантсман у своєму листі написав, що американським дипломатам доводиться працювати у «ворожій» атмосфері.

За даними американських ЗМІ, Гантсман збирається повернутися в штат Юта і висунути свою кандидатуру на посаду губернатора на майбутніх виборах.

Декілька колишніх урядових чиновників заявили The New York Times, що вони вважають Саллівана несподіваним вибором на посаду посла в Росії, зважаючи на його незначний дипломатичний досвід.

Зокрема, колишній високопоставлений американський дипломат Стівен Сестанович заявив, що Саллівана не знають як «великого гравця у політичному процесі Вашингтона». Він додав, що Салліван не є широко відомим експертом із питань, пов’язаних із Росією.

Салліван працював юристом до того, як приєднався до адміністрації Трампа в 2017 році.



Пакистан хоче оскаржити в Міжнародному суді рішення Індії щодо Кашміру

Пакистан заявляє, що буде оскаржувати в Міжнародному суді рішення Індії про скасування спеціального статусу підконтрольної Делі частини спірного регіону Кашмір.

Міністр закордонних справ Пакистану Шах Мехмуд Куреші 20 серпня заявив телеканалу ARY News, що рішення про передачу справи до вищого суду ООН, що базується в Гаазі, «ухвалили після розгляду всіх правових аспектів» дій Індії.

Два з трьох збройних конфліктів, які сталися між Пакистаном та Індією з моменту набуття незалежності від Великої Британії 1947 року, стосувалися контролю над Кашміром.

Читайте також: Пакистан звинуватив індійських військових у вбивстві двох цивільних у Кашмірі

Відносини двох країн загострилися, коли 5 серпня індійський уряд оголосив про намір скасувати особливий статус підконтрольної Індії частині спірного регіону Кашмір, направив туди тисячі військових і зупинив телефонний та інтернет-зв’язок у регіоні.

Пакистан засудив цей крок і назвав його порушенням резолюції ООН. Влада Пакистану вважає, що цей крок, який супроводжувався діями сил безпеки і запровадженням комендантських годин, загрожує міжнародному миру та може призвести до етнічних чисток і геноциду в регіоні, де більшість складають мусульмани.

На тлі протестів у Кашмірі індійський уряд заявив 13 серпня, що «поетапно» полегшує режим у Гімалайському регіоні.

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і президент США Дональд Трамп закликали Індію і Пакистан вести діалог і проявити стриманість.



Трамп заявляє про «доцільність» приєднання Росії до G7

Президент США Дональд Трамп заявляє, що було б доцільно дозволити Росії приєднатися до «Групи семи» промислово розвинених країн.

«Я думаю, більш доцільним було б, щоб Росія входила. Має бути G8, тому що багато речей, які ми обговорюємо, мають відношення до Росії», – сказав Трамп, виступаючи в Білому домі 20 серпня, за кілька днів до того, як у Франції пройде саміт G7.

Схожі заяви президент США робив рік тому. Тоді його підтримав прем’єр Італії, але не підтримали інші учасники групи.

Нещодавно президент Франції (яка нині головує в G7) Емманюель Макрон заявив, що розширення міжнародного клубу держав «Групи семи» на ще одного учасника Росію – до G8, залежить від зусиль Москви із реалізації Мінських угод із врегулювання ситуації на сході України.

«Група семи» (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Японія і Канада) промислово розвинених країн незмінно підтримує Україну в її протистоянні агресії Росії, починаючи з самого початку цієї агресії – окупації Криму навесні 2104 року. Тоді, зокрема, Росію виключили зі складу попереднього такого неформального об’єднання, «Групи восьми», учасники об’єднання, разом із багатьма іншими країнами, наклали проти Росії кілька пакетів санкцій.



В Афганістані десятки людей поранені у вибухах у День незалежності країни

Десятки людей були поранені внаслідок низки вибухів на сході Афганістану, що сталися в день 100-річчя незалежності країни 19 серпня.

Зокрема, в місті Джалалабаді, центрі провінції Нанґаргар, були поранені принаймні 52 людини внаслідок десяти вибухів, влаштованих у час, коли люди йшли на святкування – такі дані наводять в апараті губернатора провінції. Інші джерела говорять і про 66 потерпілих.

За словами місцевих посадовців, більшість зазнала лише незначних поранень, і після надання допомоги людей відпустили з лікарень.

Відповідальності за вибухи в Джалалабаді ніхто на себе ще не брав. У провінції Нанґаргар активно діють і рух «Талібан», і місцевий відділок угруповання «Ісламська держава».

Крім того, ще принаймні шість людей, учасників святкувань, потерпіли через мінометний обстріл у Мехтарламі, центрі сусідньої провінції Лагман.

Напередодні, ввечері 17 серпня, принаймні 63 людини загинули і близько 200 були поранені внаслідок вибуху на весіллі у столиці Кабулі. За той напад узяв відповідальність місцевий відділок «Ісламської держави».

Президент Афганістану Ашраф Гані після того нападу заявив, що країна помститься за «кожну краплю крові цивільних людей», і пообіцяв знищити всі прихистки «Ісламської держави». А державний секретар США Майк Помпео у вітальному посланні до 100-річчя незалежності Афганістану від влади Британії назвав напад у Кабулі злочином проти людяності.

За даними ООН, за останній десяток років в Афганістані загинули понад 32 тисячі цивільних.



В Узбекистані відкрили нову справу проти дочки Карімова

Правоохоронці Узбекистану повідомили, що порушили нову кримінальну справу проти Ґульнари Карімової, старшої дочки колишнього президента, небіжчика Іслама Карімова, за підозрою в розтраті державних коштів.

Як повідомила 19 серпня Генеральна прокуратура Узбекистану, Карімова (яка вже перебуває за ґратами в іншій справі) звинувачується в незаконній купівлі за заниженими цінами державних пакетів акцій двох цементних заводів, які вона потім перепродала іноземним підприємцям.

Потім, заявили в прокуратурі, Карімова також патронувала «незаконну діяльність» цих підприємців, що «спричинила шкоду інтересам республіки в особливо великих обсягах».

Крім того, стверджують узбекистанські правоохоронці, Карімова «під загрозою застосування насильства змушувала громадян і власників різноманітних компаній передавати своє майно належним їй компаніям».

(Нижче йде текст російською мовою)

47-річну Ґульнару Карімову взяли за ґрати в березні, звинувативши її в порушенні умов обмеження волі (домашнього арешту), до якого її засудили раніше, визнавши винною у фінансових зловживаннях.

Узбецькі правоохоронці заявляють, що мають намір повернути з-за кордону активи на суму понад 1,5 мільярда доларів, які контролювала Карімова.

Адвокат Ґульнари Карімової Ґреґуар Манжа заявляв у червні, що правоохоронці Швейцарії заморозили повернення Узбекистанові суми в 555 мільйонів доларів, конфіскованих у пов’язаній із нею справі.

Як заявив адвокат, таке рішення було ухвалене нібито у зв’язку з порушеннями прав Карімової і відмовою їй у медичній допомозі.

Дочка Карімової Іман у червні оприлюднила листа від імені матері, в якому заявила, що та потребує хірургічної операції, без уточнення причини.

Ґульнара Карімова, свого часу світська дама, підприємиця, дипломатка і навіть поп-співачка, а ще, як вважали, наступниця свого батька на чолі держави, зникла з поля зору громадськості 2014 року, ще за життя її батька, авторитарного президента Узбекистану, вочевидь розсварившись із ним. До того її називали однією з найвпливовіших жінок Середньої Азії.

Іще 2012 року влада Узбекистану закрила кілька телеканалів і радіостанцій, що належали підконтрольному Карімовій медіахолдингові.

У 2015 році проти Карімової у Швеції, Швейцарії і США порушили кримінальні справи: їй висунули обвинувачення у привласненні близько мільярда доларів. Передусім ішлося про хабарі, які, за даними слідчих, Карімова отримувала щонайменше від шести телекомунікаційних компаній.

В Узбекистані Карімову також звинуватили у фінансових зловживаннях на суму близько 53 мільйонів доларів. Як повідомляла Генпрокуратура країни, Карімову засудили на 10 років позбавлення волі, визнавши її винною в ухиленні від сплати податків, розкраданні, вимаганні й знищенні документації офшорних компаній. 2015-го Ташкентський обласний суд замінив покарання на 5 років обмеження волі (домашній арешт).

2017 року в Узбекистані повідомляли, що Карімову арештували через звинувачення за статтями про шахрайство, приховування іноземної валюти, порушення митного законодавства і легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.

А в березні 2019-го повідомляли, що Ґульнару Карімову перевели до в’язниці після того, як суд визнав її винною в порушенні умов домашнього арешту.

Її батько Іслам Карімов був незмінним авторитарним керівником Узбекистану, найбільш населеної країни Середньої Азії, ще з радянських часів, 1989 року, до самої його смерті 2016-го, але й після цього ставлення влади до його дочки не змінилося.



Офіс президента розробить окремі стратегії реінтеграції Криму і частини Донбасу – юрист

Робоча група з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, яку на початку серпня створив президент України Володимир Зеленський, розроблятиме окремі стратегії щодо Криму і Донбасу. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів 19 серпня виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, заступник голови цієї робочої групи Олександр Павліченко.

«Не було ще установчих зборів, робочих зустрічей, де були б визначені рамки і методологія роботи цієї групи. Разом із тим, свій багаж ми збираємося використовувати, щоб розробити насамперед стратегію реінтеграції окупованих територій. Окремо ми говоримо про Крим, окремо про Донбас», – зазначив юрист.

Павліченко уточнив, що Українська Гельсінська спілка з прав людини останні п’ять років займалася цілою низкою питань, напрацювання за якими він тепер готовий запропонувати робочій групі.

«Це, перш за все, вирішення якихось практичних завдань, робота з конкретними порушеннями прав людини в тих, хто перебуває там, переходить лінію розмежування, наражається на труднощі, переїхавши на підконтрольну (Києву) територію… Найголовніше, що зараз потрібно, – це усунути дискримінаційний компонент, який присутній у багатьох ситуаціях у тих, хто переїхав із непідконтрольних (Києву) територій», – вважає Павліченко.

Раніше заступник голови офісу президента України Руслан Рябошапка запевняв, що перший пакет ініціатив Володимира Зеленського щодо реінтеграції окупованої частині Донбасу і Криму мають виробити вже до 2020 року.

Президент указом від 7 серпня затвердив склад комісії з питань правової реформи, в яку входить також робоча група з реінтеграції тимчасово окупованих територій. Цю групу очолив постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

Наприкінці липня в офісі президента України також заявляли, що мають намір створити російськомовний міжнародний телеканал для «боротьби за уми» жителів нині непідконтрольних Україні територій Донбасу і анексованого Криму. Ця пропозиція викликала суперечливі відгуки.



Майбутній депутат зі «Слуги народу» назвав журналістку «тупою вівцею»

У відповідь Ольга Духнич закликала Максима Бужанського вибачитися перед виданням «Новое время», яке він назвав одіозним ЗМІ



Суд заарештував блогера Сороченка, підозрюваного в побитті ветерана АТО

Хмельницький міськрайонний суд заарештував до 1 жовтня блогера Артура Сороченка, підозрюваного в побитті ветерана української воєнної Антитерористичної операції (нині – Операції об’єднаних сил).

Суд визначив заставу для підозрюваного в розмірі 40 140 гривень.

Сам Сороченко в суді визнав свою провину й наголосив, що з повагою ставиться до військових.

13 серпня правоохоронці повідомили, що блогера оголосили в розшук після інциденту з побиттям ветерана АТО під Житомиром.

Через чотири дні поліція затримала Сороченка в Миколаївській області.



Прем’єр Ізраїлю Нетаньягу розповів, про що буде говорити із Зеленським

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу пообіцяв під час свого візиту до Києва обговорити із президентом України Володимиром Зеленським економічну співпрацю між державами.

«Сотні тисяч громадян Ізраїлю – репатріантів з України, становлять собою живий зв’язок між двома державами, і наші відносини міцнішають. Я буду говорити з президентом про створення зони вільної торгівлі, про пенсійну угоду і про багато інших питань, які ще більше зміцнять прекрасні відносини між двома державами», – сказав голова уряду перед вильотом до Києва.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу прибуває до української столиці 18 серпня. Він планує зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським та взяти участь у церемонії вшанування пам’яті загиблих у Бабиному Яру під час Другої світової війни.

Нетаньягу приїжджав до України під час своєї першої каденції на посаді прем’єр-міністра – у 1999 році. Це був останній візит голови уряду Ізраїлю до України.

Україна та Ізраїль підписали угоду про зону вільної торгівлі на початку 2019 року. Верховна Рада ратифікувала документ 11 липня. Річний товарообіг між країнами становить 1,34 мільярда доларів.