«Бюджет порахований за курсом 30» – Зеленський про курсову політику НБУ

Президент України Володимир Зеленський вважає, що через завищений, на його думку, курс гривні щодо долара США українські підприємства «недоотримали мільйони і закрилися».

«Ми з цим боролися з самого початку моєї каденції, з літа (2019 року)… Так, і ми підтримуємо незалежність Національного банку України, але говорили всім, що як ми можемо жити, якщо у нас навіть бюджет порахований за курсом 30, а гривня, ви бачите, яка у нас. Нам говорили, що це ринкові умови, банк незалежний тощо, і ви це прекрасно все знаєте», – сказав глава держави на зустрічі з представниками бізнесу Чернівецької області 8 липня.

На думку Зеленського, всі підприємці «прекрасно розуміють» ситуацію навколо голови Національного банку України.

Президент також зазначив, що довкола вистачає «людей, які «допомагають» Україні», і навів приклад заяви ексголови Національного банку Валерії Гонтаревої, що МВФ потрібно не надавати підтримку Україні, доки не буде призначено незалежного керівника НБУ.

 

Раніше 8 липня Служба безпеки України відреагувала на заяву колишньої голови Національного банку Валерії Гонтаревої, яка закликала Міжнародний валютний фонд вимагати повернення грошей у межах нової кредитної програми, якщо не буде гарантовано незалежності НБУ.

Видання Central Banking взяло інтерв’ю про відставку голови НБУ Якова Смолія, поговоривши з колишньою очільницею НБУ Валерією Гонтаревою. Вона сказала, що МВФ має діяти рішуче для захисту незалежності НБУ. На її думку, МВФ має призупинити виділення коштів Україні допоки уряд не призначить на посаду голови НБУ незалежну людину.

Гонтарева сказала виданню, що найважливішим фактором, що стояв за відставкою Смолія, була кампанія, що її організував олігарх Ігор Коломойський. За словами Гонтаревої, без рішучих дій МВФ, президент Зеленський, ймовірно, призначить на посаду голови НБУ когось, хто буде піддатливий вимогам Коломойського.

 

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Зроблена 1 липня заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж кількох торгових сесій ситуація стабілізувалася, нині офіційний курс перебуває нижче за 27 гривень за долар.

your ad here

Уряд підтримав відстрочку з виплати дивідендів «Укрзалізницею» – Мінінфраструктури

Уряд схвалив розроблений Міністерством інфраструктури законопрєект щодо забезпечення додаткових економічних гарантій у зв’язку з поширенням COVID-19 та запровадженням карантину, який передбачає надання «Укрзалізниці» відстрочки з виплати дивідендів до державного бюджету за результатами фінансово-господарської діяльності за 2018-2019 роки. Про це повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій.

«З 18 березня цього року були тимчасово зупинені пасажирські перевезення, що очікувано негативно позначилося на чистому прибутку «Укрзалізниці». При цьому, компанія мусила повернути пасажирам значні суми коштів за квитки, що були придбані раніше. До 12% скоротилися і обсяги вантажних перевезень через зниження об’ємів виробництва всередині країни та припинення роботи окремих підприємств-вантажовідправників. Девальвація курсу гривні в першому кварталі також негативно зобразиться на прибутках УЗ. Ми розробили законопроєкт з метою підтримки «Укрзалізниці» і я вдячний всім членам уряду за схвалення цього рішення», – сказав Криклій.

Відповідно до рішення про нарахування дивідендів, «Укрзалізниця» додатково спрямує 60% чистого прибутку за результатами фінансово-господарської діяльності за 2018 рік в розмірі 206,2 мільйонів гривень на виплату дивідендів до державного бюджету не пізніше нажі 31 грудня 2020 року. На суму таких коштів, сплачених вчасно, не нараховуватиметься пеня.

your ad here

Валютний ринок знайшов нову точку рівноваги

Український міжбанківський валютний ринок знайшов нову точку рівноваги після ажіотажу, викликаного відставкою минулого тижня голови НБУ Якова Смолія. За даними Finance.ua, торги 8 липня завершилися на рівні 26 гривень 93–95 копійок за долар.

«Паніка після відставки голови Нацбанку явно зникла, і клієнти увійшли вже у звичайний діловий ритм, що призвело до поступового повернення котирувань міжбанку та готівкового ринку до рівнів нижче 27 гривень. Це заспокоїло частину покупців і дає їм можливість навіть активно торгуватися протягом дня і обирати оптимально низький рівень курсу. Але всі розуміють, що інтрига навколо нового голови НБУ і подальшої грошово-кредитної та валютної політики регулятора зберігається, що впливає на настрої учасників ринку в середньостроковій перспективі», – відзначають аналітики сайту «Мінфін».

Національний банк України встановив на 9 липня курс 26 гривень 95 копійок за долар, це на дві копійки більше за офіційний курс на 8 липня.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж кількох торгових сесій ситуація стабілізувалася.

your ad here

Долар уперше після відставки Смолія офіційно коштує менш як 27 гривень

Національний банк України встановив на 8 липня офіційний курс 26 гривень 93 копійки за долар, це на 20 копійок менше за курс на 7 липня. Американська валюта коштує менш як 27 гривень уперше після оголошення про відставку ексголови НБУ Якова Смолія.

За даними Finance.ua, торги на українському міжбанківському валютному ринку завершилися на рівні 26 гривень 91,5–94 копійки за долар.

Як повідомили експерти сайту «Мінфін», регулятор двічі виходив на торги, викуповуючи надлишок пропозиції долара – по 26,95 і по 26,90 гривні за одиницю американської валюти.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж кількох торгових сесій ситуація стабілізувалася.

your ad here

«СЕТАМ» заявляє про продаж 26 арештованих літаків вартістю у 2,5 млн грн через борги

Державна виконавча служба продає на електронних торгах на платформі «СЕТАМ» Міністерства юстиції України 26 арештованих літаків загальною стартовою вартістю 2 465 496 гривень.

Державне підприємство «СЕТАМ» повідомило, що повітряні судна PZL-104 «Вільга 35А», АН-2Т і реактивні Л-29 виставлені за борги авіапідприємства в розмірі 2,2 мільйона гривень, з яких 1,6 мільйона гривень – це борг по заробітній платі. Ціни стартують від 55 527 гривень.

«Кошти від продажу літаків допоможуть повністю розрахуватися за борги по заробітній платі перед 41-им працівником. Решта грошей піде на погашення інших фінансових зобов’язань підприємства та його розвиток», – наголосив генеральний директор ДП «СЕТАМ» Олександр Мамро.

Аукціони відбудуться 8-9 липня 2020 року. Онлайн-аукціон OpenMarket (ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України) працює на всій території України з 2014 року. Загальна сума продажу з початку роботи становила 12,3 млрд грн.

your ad here

Міжбанк: гривня повернулася до значень, зафіксованих до відставки Смолія

На українському міжбанківському валютному ринку гривня вперше після заяви колишнього голови НБУ Якова Смолія про відставку повернулася в широкий коридор 26,5–27 гривень за долар. За даними Finance.ua, торги 6 липня завершилися на рівні 26 гривень 92–95 копійок за одиницю американської валюти, це сталося вперше після 1 липня.

Нацбанк відбив зміну тренду, лише частково, встановивши на 7 липня офіційний курс 27 гривень 13 копійок за долар. Регулятор зазвичай орієнтується на торги до 13:00, а не в завершальні години сесії, коли на малооб’ємному ринку можуть діяти спекулятивні чинники.

 

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж останніх двох торгових сесій ситуація стабілізувалася.

your ad here

НБУ вдруге після відставки Смолія посилив гривню щодо долара

Національний банк України ще на чотири копійки посилив гривню щодо долара США. Регулятор установив на 7 липня курс 27 гривень 13 копійок за одиницю американської валюти, перед тим у п’ятницю, 3 липня, посилення гривні було символічним, на одну копійку.

Нацбанк лише частково відбив тенденції міжбанківського валютного ринку, де національна валюта посилювалася майже весь торговий день 6 липня – до рівня 27 гривень 2,5 – 5 копійок за долар станом на 16:10, свідчать дані Finance.ua.

«На торгах з’являвся НБУ з викупом долара по 27,06 гривні. Купував понад годину, що підтримало котирування американської валюти», – вказують експерти сайту «Мінфін», які відстежують перебіг торгів.

У широкому коридорі 26,5–27 гривень за долар національна валюта перебувала понад два місяці – від кінця квітня до початку липня. Заява ексголови НБУ Якова Смолія про відставку через політичний тиск на нього спричинила зростання котирувань до 27 гривень 20 копійок за долар і навіть вище. Упродовж останніх двох торгових сесій ситуація стабілізувалася.

 

your ad here

Гривня демонструє стабільність після відставки Смолія – НБУ

Гривня демонструє стабільність після відставки голови Національного банку України Якова Смолія, свідчать дані на сайті НБУ.

Станом на 12:00 довідкове значення курсу гривні до долара залишається на рівні 27 гривень 17 копійок.

Ввечері 1 липня голова Національного банку Яків Смолій написав заяву про звільнення за власним бажанням через «систематичний політичний тиск». В Офісі президента запевнили, що Нацбанк залишатиметься незалежним органом.

Наступного дня долар подорожчав на 41 копійку, а євро – на 66, однак згодом курс стабілізувався.

3 липня Верховна Рада звільнила Смолія. Обов’язки голови банку виконує Катерина Рожкова.

your ad here

Законопроєкт про «зелену» енергетику не вплине на побутових споживачів – Буславець

Законопроєкт про «зелену» енергетику, який наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді, не зачепить побутових споживачів, стверджує тимчасова виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець. про це вона сказала в інтерв’ю Радіо Свобода.

Так само не матиме прямого впливу на споживачів електроенергії і меморандум «Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері відновлюваної енергетики», який Кабінет міністрів минулого місяця уклав з виробниками «зеленої» енергетики, додала вона.

 

«Я хочу сказати, що цей меморандум і цей законопроєкт зовсім не впливають на побутових споживачів, які можуть і які, я вважаю, повинні будувати розподілену генерацію, маленькі сонячні станції на дахах, на фасадах, таким чином забезпечували своє споживання», – заявила Буславець.

За її словами, законопроєкт спрямований передусім на великі станції потужністю від 1 мегавату.​

«Саме «сонце» при тих умовах, які сьогодні діють в законодавстві, перебудовано майже на 50%, ніж ми передбачали всіма стратегічними планами, приводить до тиску і технічного, і економічного на енергосистему. Тому було потрібно вирішити це питання, що нам, я вважаю, вдалося. І чекаємо на імплементацію меморандуму в законі», – сказала урядовиця.

Читайте також: Конгресмени США закликали Зеленського знайти компроміс із виробниками відновлюваної енергії​

3 липня (за день після запису інтерв’ю з Ольгою Буславець) Верховна Рада ухвалила законопроєкт в першому читанні законопроєкт №3658 «Про удосконалення умов підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії».

your ad here

Буславець розповіла про проблему ринку електроенергії через рік його роботи

Через рік після запуску ринку електроенергії тимчасова виконувачка обов’язків міністра енергетики Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментувала його роботу.

Чиновниця оцінює закон про ринок електроенергії, до написання якого мала «прямий стосунок» як ринковий та європейський, але відповідальність за його імплементацію покладає не лише на уряд, а й на регулятор – Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

«Після того, як запрацював ринок, по-перше, у нас не було вирішено два ключових завдання старої моделі ринку – не були погашені старі борги, 28 мільярдів гривень взаємних боргів, які в тому числі не виплачені генерації, а це відсутність інвестицій в їх розвиток, і в нас не було скасоване перехресне субсидіювання, яке, звичайно, в ринкових умовах є тягарем для ринку. Це повинен був вирішити регулятор, звичайно. На жаль, цього не відбулося. Тому ми увійшли з двома такими проблемами ринку», – пояснила Буславець.

 

Вона додала, що в перші місяці після ухвалення ціни відхилялися від прогнозованих, але уряд вжив запобіжних заходів, щоб не допустити значного стрибка.

«Але після того, як восени регулятором було ухвалено ряд рішень стосовно адміністративних обмежень, продажу електроенергії за певною ціною, відбулося коливання ціни, яке не відповідало ринковим підходам. І це також вплинуло на всю генерацію і сьогоднішні багатомільярдні борги, які накопичувалися вже в цьому році, є наслідком усіх рішень. Тому я вважаю, що, звичайно, без активної і зваженої позиції регулятора неможливо у повному обсязі усунути ті виклики і кризові явища, які на сьогодні ми маємо», – підсумувала голова Міненерго.

Новий ринок електроенергії в Україні запрацював з 1 липня 2019 року.

your ad here

В Україні готують пілотний проєкт із закриття шахт за німецьким досвідом – Буславець

Тимчасова виконувачка обов’язків міністерки енергетики України Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода повідомила, що в Україні готують пілотний проєкт із закриття шахт у одному з міст за німецьким досвідом.

«Ми маємо майже 65 мономіст, в яких тільки шахта є тим підприємством, на якому можуть працювати люди. І, як правило, це одна працююча людина, яка годує всю родину. І ми повинні розуміти, яким чином нам необхідно цих людей захистити, дати можливість трансформуватися цим регіонам, щоб там була робота. У нас навіть на сьогодні є домовленості з німецькою стороною. Був і дзвінок прем’єр-міністра до канцлера Німеччини Ангели Меркель. Вони обговорювали це питання. І в мене були перемовини з послом Німеччини в Україні стосовно допомоги щодо проведення комплексної роботи в рамках пілотного проєкту з досвідом Німеччини по закриттю шахт якогось мономіста, яке ми визначимо разом з ними по певних критеріях», – повідомила Буславець.

За її словами, цей «пілот» буде реалізований як для вирішення соціальних, екологічних питань, так і для забезпечення роботою тих людей, які проживають у такому мономісті.

Втім Ольга Буславець сказала, що такого мономіста ще поки не обрали.

«Є певні критерії. Ми, звичайно, будемо це опрацьовувати робочою групою для того, щоб визначити», – додала вона.

30 червня в Києві почалася безстрокова акція протесту шахтарів з різних регіонів України. Основу страйку склали працівники ДТЕК з Добропілля на Донеччині, але до них приєдналися й гірники, що не працюють на шахтах холдингу олігарха Ріната Ахметова. Їхній головний опонент – голова комітету Верховної Ради з енергетики Андрій Герус – заявив, що план протестів «написали в Ахметова», щоб повернути йому ринок. Однак гірники заявили, що вийшли на протест, бо їхні підприємства стоять, а зарплати нема.

your ad here

«Я не хотіла б асоціюватися із Маргарет Тетчер» – Буславець про реформу вугільної галузі

Тимчасова виконувачка обов’язків міністерки енергетики України Ольга Буславець в інтерв’ю Радіо Свобода заявила, що британська модель реформування вугільної галузі і радикальні рішення свого часу британської прем’єрки Маргарет Тетчер навряд чи можна застосувати в нинішніх умовах в Україні.

«Я, мабуть, не хотіла би асоціюватися з Маргарет Тетчер, але вона дійсно зробила дуже сміливі кроки. І хочу сказати, що, якби наша держава сьогодні могла і мала такий фінансовий ресурс, який у свою чергу, використовувала Маргарет Тетчер при реформуванні, у тому числі і закритті збиткових шахт, ми, мабуть, могли би більш швидше вирішити це питання», – сказала Буславець.

Вона визнала, що вугільна галузь України на сьогодні потребує «кардинального реформування».

«Саме тому є певні напрацювання щодо концепції трансформування вугільних регіонів, є Кабміном створена координаційна рада», – сказала Ольга Буславець.

На початку 1980-их років британський консервативний уряд прем’єр-міністра Маргарет Тетчер ухвалив рішення реформувати збиткову вугільну промисловість країни. Галузь, що була тоді державною власністю, могла стати самоокупною лише за умов закриття збиткових копалень і звільнення шахтарів. Після оголошення про закриття 20-ти шахт у Великій Британії відбувся один із найбільших в історії країни страйків. Уряд Маргарет Тетчер не пішов на поступки впливовим профспілкам, заявивши, що не збирається вічно субсидувати збиткову вугільну галузь.

Уряд Тетчер провів через парламент закон, яким визнав нелегальними страйки, що розпочинаються без голосування за нього більшості членів профспілки. Але протести не припинилися. Тоді влада відмовила шахтарям у зарплаті та інших виплатах на час акцій. У сутичках страйкарів з поліцією загинули 10 людей. Але в підсумку, урядові Тетчер вдалося закрити збиткові копальні і провести успішну програму ринкових перетворень.

your ad here