Нобелівську премію з економіки вручили за «підходи до боротьби з бідністю»

Лауреатами Нобелівської премії з економіки стали американські економісти Абхіджіт Банерджі і Майкл Кремер і французько-американська дослідниця Естер Дюфло. Про це оголосили у Стокгольмі.

Премію присудили за розробку «експериментальних підходів до боротьби з глобальною бідністю».

Банерджі – уродженець Індії, професор Массачусетського технологічного інституту. Дюфло також працює в цьому інституті, вона дружина Банерджі і його колишня аспірантка. Кремер – науковий консультант в Інституті інновацій для боротьби з бідністю (штат Коннектикут).

Премія з економіки була заснована Банком Швеції і вручається з 1969 року. Офіційно вона називається не Нобелівською премією, а «премією з економіки імені Альфреда Нобеля». Оголошенням її лауреатів офіційно завершується «Нобелівський тиждень».



Котирування нафти зросли до понад 60 доларів за барель Brent

Котирування нафти на світових ринках 11 жовтня зростали до понад 60 доларів за барель марки Brent, пікові значення перевищували 60 доларів 60 центів. Такою була реакція ринку на вибух на іранському танкері Sabiti в Червоному морі.

Національна іранська танкерна компанія, якій належить судно, заявила 11 жовтня, що вибух спричинив удар ракети, випущеної з узбережжя Саудівської Аравії.

Читайте також: Саудівський кронпринц попередив про зростання цін на нафту в разі продовження напруги навколо Ірану​

Відносини між Іраном та Саудівською Аравією останнім часом стають дедалі більш напруженими. Зокрема Ріяд звинуватив іранську владу в організації нападу дронів на саудівські нафтові заводи. Таку ж позицію зайняли Сполучені Штати. Іран заперечує свою причетність, про відповідальність за атаку заявили підтримувані Тегераном єменські повстанці руху аль-Хуті.



У вересні споживча інфляція сповільнилися до 7,5% – НБУ

У вересні споживча інфляція сповільнилася до 7,5%, повідомив Національний банк України.

Регулятор зазначив, що фактичний показник інфляції був нижчим за офіційний прогноз (7,7%), опублікований в «Інфляційному звіті» (липень 2019 року).

«У вересні були нижчі, ніж очікувалося, темпи зростання базової інфляції, адміністративно-регульованих цін та цін на паливо, передусім завдяки подальшому зміцненню гривні. Це переважило вплив від все ще вищих, ніж прогнозувалося, темпів зростання цін на сирі продукти харчування», – заявив Нацбанк.

На думку НБУ, фактичні показники цінової динаміки свідчать, що інфляційний тиск послаблюється, зокрема, через жорстку монетарну політику регулятора, що проявилося передусім через канал обмінного курсу гривні.

За підсумками 2018 року споживча інфляція сповільнилася до 9,8% (з 13,7% у 2017 році).

У травні Національний банк України прогнозував, що інфляція досягне цілі у 5% (плюс-мінус один відсотковий пункт) у 2020 році.



Зеленський виступив за тимчасову заборону продавати землю іноземцям

Президент України Володимир Зеленський заявив, що після скасування мораторію на продаж землі на певний час треба заборонити продавати землю іноземцям. Про це він сказав під час пресмарафону у Києві.

«Деякий час ми повинні продавати землю тільки українцям. Тільки. Потім вже можна відкрити ринок землі іншим іноземним компаніям, які будуть працювати на цій землі», – зазначив президент.

При цьому президент розкритикував нинішню редакцію закону про зняття мораторію на продаж землі.

«Ситуація з земельним законом складна. Я знайшов час і зустрівся з багатьма фермерами, я їх почув, червоні лінії побачили. Зараз я кажу, що ні в якому разі не можна нести цей закон у Верховну раду. Українець, громадянин України – він повинен бути власником. Він повинен мати пільги, якщо він буде працювати на цій землі», – зазначив він.

25 вересня Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт про проведення земельної реформи та відкриття ринку землі.

Раніше прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що ринок землі запрацює з 1 жовтня 2020 року.

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.



Гривня посилюється до 24,5 за долар

На українському міжбанківському валютному ринку 10 жовтня триває зміцнення національної валюти. За даними сайту «Мінфін», на 12:00 котирування склали 24 гривні 52–55 копійки за долар.

Національний банк України опівдні встановив довідкове значення курсу на рівні 24 гривні 53 копійки за долар, це на 17 копійок менше за офіційний курс на сьогодні.

Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські ОВДП, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів.

Зараз не на користь гривні грає скорочення Міністерством фінансів як обсягів, так і термінів пропонованих до викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезидентам уже не потрібні значні обсяги національної валюти, тому пропозиція долара від них на міжбанку скоротилася. Це призвело до незначного послаблення гривні від досягнутого наприкінці вересня рекордного за 44 місяці рівня 24 гривні 8 копійок за долар.

 



Гривня стабільна щодо долара – НБУ

Національний банк України встановив опівдні 9 жовтня довідкове значення курсу 24 гривні 71 копійка за долар, це майже не відрізняється від чинного офіційного курсу.

На міжбанківському валютному ринку 9 жовтня гривня міцнішає. Торги розпочалися з котирувань 24 гривні 71–74 копійки, але до 13:00 впали до 24 гривень 68–70 копійок, повідомляє сайт «Мінфін».

Упродовж перших трьох кварталів 2019 року нерезиденти активно купували українські ОВДП, завівши для цього на міжбанківський валютний ринок близько 4 мільярдів доларів.

Зараз не на користь гривні грає скорочення Міністерством фінансів як обсягів, так і термінів пропонованих до викупу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Нерезидентам уже не потрібні значні обсяги національної валюти, тому пропозиція долара від них на міжбанку скоротилася. Це призвело до незначного послаблення гривні від досягнутого наприкінці вересня рекордного за 44 місяці рівня 24 гривні 8 копійок за долар.

 



У КМДА заявили, що підвищувати тарифи на опалення поки не планують

У Київській міській державній адміністрації заявили, що тарифи на централізоване опалення та водопостачання у Києві поки не підвищуватимуть.

«Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» наразі не планує підвищувати для населення ціни на послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання. Інформація про збільшення відповідних тарифів на 30% не відповідає дійсності. Оприлюднений на сайті КП «Київтеплоенерго» проект тарифів стосується розрахунків вартості лише однієї зі складових кінцевого тарифу – виробництва теплової енергії на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 на 2020 рік», – мовиться у повідомленні.

У КМДА запевняють, що зазначені розрахунки «не впливають на вартість послуг для кінцевого споживача».

Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук на пресконференції 9 жовтня не дав прямої відповіді, чи будуть підвищені тарифи на теплопостачання в опалювальному сезоні, який розпочинається в жовтні 2019 року.

Опалювальний сезон в Україні розпочинається орієнтовно 15 жовтня. Опалення в будинках із централізованим теплопостачанням вмикається тоді, коли впродовж трьох днів середньодобова температура опускається нижче за 8 градусів за Цельсієм.



Україна погіршила свої позиції у рейтингу конкурентоспроможності

Україна цьогоріч посіла 85-те місце з-поміж 141 країн глобального рейтингу конкурентоспроможності, складеному експертами Всесвітнього економічного форуму, що гірше, ніж торік, коли Україна була 83-ю серед 140 країн.

Як йдеться в щорічному звіті Всесвітнього економічного форуму, середнє значення індексу конкурентоспроможності 141 країн світу складає 61 пункт, Україна з 57-ма балами розташувалася між Шрі-Ланкою і Молдовою. Росія у рейтингу має 43-е місце.

Перше місце – у Сінгапуру як найбільш конкурентоспроможної економіки світу. Далі розташувалися США (торік були першими), на третьому місці – Гонконг. Замикають п’ятірку лідерів Нідерланди і Швейцарія. Найгірша ситуація з конкурентоспроможністю у Чаді.

У звіті фахівці вказують, що найгіршою серед проаналізованих показників рейтингу (загалом 103 позиції) в Україні є ситуація з макроекономічною стабільністю і якістю інститутів.

До показників, зокрема, входять розвиток інфраструктури, валютного і фондового ринку, робота державного апарату, судової системи, ділова активність, рівень освіти, показники зайнятості населення, криміногенна ситуація, інноваційні можливості, стан охорони здоров’я.



Суд може ухвалити рішення у справі про акції «Приватбанку» 17 жовтня – радник

Вже відбувся розгляд по суті – сказав Андрій Пожидаєв



Україна хоче оновити Угоду про асоціацію з ЄС та націлилась на «промисловий безвіз»

Київ зацікавлений у поглиблені відносин – торговий представник України Тарас Качка



Слухання апеляційного суду на рішення Стокгольмського арбітражу відбудеться 9 жовтня – Вітренко

Слухання апеляційного суду на рішення Стокгольмського арбітражу у справі про постачання та транзит російського газу відбудеться 9 жовтня. Про це повідомив виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко.

«Перша справа (а їх всього три) стосується передусім рішення арбітражу, яке обнулило наші зобов’язання за положенням контракту «бери або плати». Через це рішення Україна тепер не має платити Газпрому біля 80 мільярдів доларів», – зазначив Вітренко.

 

28 лютого 2018 року компанія НАК «Нафтогаз України» повідомила про перемогу в Стокгольмському арбітражі над російським газовим монополістом, компанією «Газпром» у суперечці щодо компенсації за недопоставлені «Газпромом» обсяги газу для транзиту. «Газпром» заявив про незгоду з рішенням Стокгольмського арбітражу, а згодом оголосив намір розірвати контракт, термін якого збігає наприкінці 2019 року. Фахівці вважають, що в разі небажання «Нафтогазу» припиняти дію контракту судова тяганина триватиме не один рік.



АМКУ відкрив провадження проти компанії Ахметова через «зловживання монопольним становищем»

Антимонопольний комітет України (АМКУ) відкрив антимонопольне розслідування проти найбільшого в країні виробника енергії, компанії ДТЕК, що належить мільярдеру Рінату Ахметову.

У заяві, розміщеній 7 жовтня на сайті регулятора, АМКУ звинувачує дочірню компанію «ДТЕК Західенерхо», у «зловживанні монопольним становищем».

Як вважає АМКУ, дочірня компанія «ДТЕК Західенерхо» використовує ситуацію, за якої на неї припадає близько 90% виробництва електроенергії у трьох регіонах, що входять до так званого «Бурштинського енергоострова».

«Це особлива зона на Заході України в межах Івано-Франківської, Львівської та Закарпатської областей. Історично склалося, що ця територія об’єднана з європейськими енергосистемами, але від’єднана від «материкової» України», – пояснює регулятор.

У заяві ДТЕК з цього приводу звинувачення названі безпідставними, а розслідування в компанії вважають «штучним адміністративним втручанням у ринкову конкуренцію».

У серпні Національне антикорупційне бюро звинуватило посадовців ДТЕК у маніпулюванні тарифами на електроенергію, вироблену з вугілля. За даними НАБУ, таке маніпулювання здійснювалося спільно з чиновниками НКРЕКП (Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг) і нібито змусило споживачів переплатити 747 мільйонів доларів у 2016 і 2017 роках. Сама компанія ДТЕК нібито отримала 560 мільйонів доларів від реалізації цієї схеми.

Компанія ДТЕК заперечила ці звинувачення, заявивши, що «немає законних підстав для підозр, викладених під час розслідування».