Author: JUkraine

Конференція представників країн – експортерів нафти, запланована на 6 квітня, переноситься. Як повідомляє Reuters, засідання, яке планується у форматі відеоконференції через пандемію, відбудеться, можливо, 8 або 9 квітня.

Причина відстрочки – суперечка між Москвою та Ер-Ріядом, які взаємно покладають один на одного відповідальність за падіння цін на нафту, відзначає агентство.

На проведенні конференції наполягав президент США Дональд Трамп, який заявив днями про необхідність терміново стабілізувати світовий ринок нафти.

 

30 березня ціни на нафту досягли 18-річного мінімуму. Попит на нафту впав через жорсткі заходи з боротьби з розповсюдженням коронавірусу. Були різко обмежені пересування всіх видів транспорту, припинили роботу багато підприємств.

На майбутніх переговорах мають розглянути питання, пов’язані з тим, що ОПЕК і Росія не змогли домовитися про продовження угоди про обмеження видобутку нафти, термін якої закінчився 31 березня.
…

Ігор Маслов, який тривалий час займав керівні посади в компаніях олігарха Ріната Ахметова, став позаштатним радником прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з питань енергетики. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») з посиланням на дані від джерел у Міністерстві енергетики та компанії Ахметова ДТЕК.

«У п’ятницю (3 квітня – ред.) Ігор Маслов у статусі радника прем’єр-міністра брав участь у нараді щодо ситуації на ринку електроенергії у Міністерстві енергетики під головуванням Віталія Шубіна (т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля України – ред.)», – розповіло джерело «Схем» у міністерстві. 

Про те, що Ігор Маслов став позаштатним радником Дениса Шмигаля, також підтвердило інше джерело журналістів у компанії ДТЕК, яка належить Рінату Ахметову.

Ігор Маслов довгий час працював на керівних посадах у структурах холдингу СКМ Ріната Ахметова: почав ще з 2000-х років. У 2003-2005 роках працював у ТОВ «Сервіс-Інвест» (зараз «ДТЕК Високовольтні мережі»), потім, з 2005 по 2007 – у корпорації ДТЕК.

Пізніше, з 2012 по 2017 роки Маслов був директором з дистрибуції та збуту електроенергiї ТОВ «ДТЕК», у 2017-2019 роках – керівником офісу зі стратегічних проєктів «ДТЕК Енерго», у 2014-2019 роках – виконував обов’язки генерального директора ПАТ «ДТЕК Крименерго». Також Маслов працював у наглядових радах «ДТЕК Донецькобленерго», «ДТЕК ПЕМ – Енерговугілля», «Київенерго».

Водночас офіційно в Кабінеті міністрів та ДТЕКу призначення Ігоря Маслова не коментують. 

У пресслужбі уряду пообіцяли надати відповідь пізніше.

У ДТЕК також офіційно уникнули прямої відповіді на запитання щодо призначення колишнього топменеджера радником прем’єр-міністра, в той же час відзначили його професійність.

«Ігор Маслов має значний досвід в електроенергетиці і глибокі знання про роботу енергосектору. Він не працює в компанії з лютого 2019 року. Ми можемо коментувати тільки його діяльність в рамках групи ДТЕК», – повідомили у пресслужбі «ДТЕК Енерго».

Журналісти намагалися зв’язатися з самим Ігорем Масловим, але він не відповів на телефонні дзвінки та повідомлення. Його позиція буде додана, як тільки він надасть коментарі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також раніше працював директором Бурштинської ТЕС зі структури компанії ДТЕК, якою володіє Рінат Ахметов.

Водночас президент України Володимир Зеленський заявляв, що вважає логічним те, що новий прем’єр працював у минулому в структурі, що належить найбагатшій людині України. «Вони (олігархи – ред.) володіють 70-80% активів в Україні. Кожен менеджер в Україні працював на когось із них або якимось чином пов’язаний з кимось із них. Адже вони наймають найкращих – ми повинні це розуміти», казав глава держави в інтерв’ю Bloomberg.
…

Міжнародний валютний фонд високо оцінив ухвалення українським парламентом законодавства про банківську та земельну реформи, що може відкрити шлях до позики на мільярди доларів.

«Ми вітаємо підтримку українським парламентом в першому читанні законодавства, спрямованого на зміцнення основ банківської реструктуризації, і очікуємо його остаточного ухвалення», – заявив постійний представниа МВФ в Україні Йоста Люнгман.

Він також додав, що МВФ із нетерпінням очікує ухвалення поправок до бюджету на 2020 рік, які «допоможуть владі відреагувати на надзвичайні виклики, що виникли внаслідок COVID-19».

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності, ухвалення якого є однією з двох умов укладення нової угоди з МВФ. Другою умовою було ухвалення закону про ринок землі. На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Україна вже кілька місяців веде переговори з МВФ про трирічний кредит у розмірі 5,5 мільярда доларів. Нацбанк прогнозував отримання двох мільярдів доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у – 2020-му й 2021-му роках. Поки таких кредитів Києву не надали.

 
…

Президент США Дональд Трамп твердить, що посприяв домовленостям Росії та Саудівської Аравії щодо скорочення видобутку нафти та зупинення різкого зниження цін на цю сировину. Заява спричинила часткове відновлення котирувань нафти наприкінці торгів 2 квітня і на початку доби 3 квітня. Станом на 12:05 ціна нафти марки Brent сягнула позначки 31 долар 70 центів за барель і має тенденцію до подальшого зростання.

Трамп заявив, що 2 квітня розмовляв про можливе скорончення із президентом Росії Володимиром Путіним і наслідним принцем Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом, проте незрозумілі деталі того, як працюватимуть домовленості.

Трамп твердить, що Росія та Саудівська Аравія разом можуть скоротити видобуток в обсязі від 10 до 15 мільйонів барелів на день. Це безпрецедентне скорочення, що становить 10–15% загального світового видобутку. Таке скорочення вимагало б участі країн ОПЕК та їхніх союзників. Позачергова нарада в межах ОПЕК+ у режимі відеоконференції очікується 6 квітня.

Президент США також сказав, що не пішов на поступки Саудівській Аравії та Росії і не погодився на скорочення внутрішнього видобутку в США у межах угоди. Втім, видобуток у США зменшується і без такої згоди, оскільки для більшості компаній, які видобувають сланцеву нафту, поточні ціни є нерентабельними.

 

Тригерами березневого обвалу (з рівня близько 60 доларів до 25 доларів за барель і навіть нижче) стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження.

Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна. Саудити пропонують споживачам, орієнтованим раніше на купівлю російської нафти, нижчу ціну, щоб витиснути конккурента з ринку. З 1 квітня на ринку немає жодних обмежень.

 

Для російської та саудівської економік нинішнє різке падіння цін на нафту є дуже чутливим, оскільки експорт нафти приносить Москві та Ер-Ріяду значну частину валютних надходжень. Для США останні події на ринку мають подвійний ефект: з одного боку, це негативно впливає на роботу американських нафтових компаній, з іншого – дає поштовх іншим галузям економіки, дозволяючи скоротити витрати на виробництво чи транспортування подукції.
…

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 27 гривень 36 копійок за долар, це на 24 копійки менше за офіційний курс на 2 квітня.

На українському міжбанківському валютному ринку гривня посилюється ще відчутніше. Торги відкрилися на позначках 27 гривень 42–48 копійок, але станом на 12:30, за даними Finance.ua, котирування опустилися до 27 гривень 36–39 копійок за долар.

За даними сайту «Мінфін», регулятор двічі виходив на ринок і викуповував долар спершу по 27 гривень 39 копійок, згодом по 27 гривень 35 копійок, не допустивши більшого просідання котирувань.

Ухвалення Верховною Радою України узгоджених із Міжнародним валютним фондом законів щодо ринку землі та банківської сфери посприяло посиленню гривні на українському міжбанківському валютному ринку.

На валютному ринку ажіотажного попиту не спостерігається, відзначає цього тижня Національний банк України.

 
…

Ажіотажний попит на продукти харчування, який спостерігався останні два тижні на тлі загальнонаціонального карантину в Україні, знизився, повідомив у фейсбуці заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький.

«Що стосується ТОП-3 продуктів, навколо яких найбільше дискусії останніми днями, то ажіотаж і реалізація щодо них також знижується: гречка (-17%), борошно (-10%), цибуля (-22%)», – написав Висоцький.

За його словами, найбільше за останній тиждень знизилася реалізація цукру (-27%), сала (-30%) і вершкового масла (-50%).

Висоцький наголосив, що попри те, що обсяги реалізації продуктів поступово знижуються, торговельні мережі поповнюють свої запаси.

1 квітня президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо соціальних та економічних гарантій під час епідемії коронавірусу, яким, серед іншого, визначене право уряду під час карантину встановлювати граничні ціни на товари протиепідемічного призначення та соціально значущі товари. 

 

 
…

Національний банк України встановив опівдні довідкове значення курсу 27 гривень 62 копійки за долар, це на 13 копійок менше за офіційний курс на 2 квітня. Регулятор уже вдруге цього тижня посилює національну валюту.

На українському міжбанківському валютному ринку гривня посилюється ще відчутніше. Торги відкрилися на позначках 27 гривень 67–74 копійки, але станом на 12:30, за даними Finance.ua, котирування опустилися до 27 гривень 55–58 копійок за долар.

 

Ухвалення Верховною Радою України узгоджених із Міжнародним валютним фондом законів щодо ринку землі та банківської сфери посприяло посиленню гривні на українському міжбанківському валютному ринку.

На валютному ринку ажіотажного попиту не спостерігається, відзначає цього тижня Національний банк України.

 
…

В Офісі президента України повідомили про намір провести переговори з власниками автозаправних станцій щодо їхньої цінової політики на пальне в час карантину і обмежувальних заходів, пов’язаних з пандемією коронавірусу. Про це повідомила пресслужба Офісу президента за підсумками селекторної наради під головуванням президента Володимира Зеленського.

«На нараді вирішили провести переговори з власниками та керівниками автозаправних станцій задля зниження цін на пальне, які останнім часом зросли на кілька гривень», – йдеться в повідомленні.

Коли відбудуться такі переговори і які важелі впливу можуть бути використані в президентській канцелярії не вказали.

Антимонопольний комітет України днями анонсував заходи у кампанії щодо приведення цін на нафтопродукти до обґрунтованого рівня. 31 березня мала відбутися низка зустрічей із керівниками мереж АЗС, які працюють під брендами WOG, OKKO, Ukrnafta, Socar, UPG. Публічної інформації про те, чим завершилися такі зустрічі наразі немає.

 
…

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що 3 квітня в Білому домі зустрінеться з керівниками американських нафтових компаній.

Ця галузь промисловості США зазнала подвійного удару: падіння попиту на енергоносії збіглося з обмеженнями, які уряд наклав для боротьби зі спалахом пандемії COVID-19.

Суперечка між Росією та Саудівською Аравією щодо скорочення видобутку також спричинила обвал нафтових цін.

Трамп на брифінгу в Білому домі 1 квітня не уточнив, які компанії будуть представлені на нараді. Однак він прокоментував відносини між Саудівською Аравією та Росією, заявивши, що дві країни ведуть переговори і можуть подолати свої розбіжності.

Радник з питань національної безпеки в адміністрації Трампа Роберт О’Браєн також виступив на брифінгу, заявивши, що США «працюватимуть із найбільшими світовими виробниками нафти для подолання нестабільності на світових нафтових ринках».

Котирування нафти залишаються нині на рівнях, які є критичними для більшості компаній, що видобувають у США сланцеву нафту. Зранку 2 квітня нафта Brent коштує дещо вище за 26 доларів за барель, американський сорт WTI – понад 21 долар за барель.

 

Тригерами березневого обвалу стали поширення нового коронавірусу в світі та провал угоди нафтового картеля ОПЕК та його партнерів. У межах ОПЕК+ не лише не домовилися про додаткове скорочення видобутку, але й не продовжили попередні обмеження. Між найбільшими за обсягами учасниками угоди, Росією та Саудівською Аравією, фактично розпочалася цінова війна. Саудити пропонують споживачам, орієнтованим раніше на купівлю російської нафти, нижчу ціну, щоб витиснути конккурента з ринку.

 
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», ухвалений парламентом на позачерговому засіданні 30 березня. Про це повідомляє Офіс президента.

«Документом передбачені додаткові соціальні та економічні гарантії для підтримки громадян і бізнесу в умовах протидії поширенню коронавірусу в Україні. Закон, зокрема, передбачає доплату в розмірі до 300% заробітної плати медикам та іншим працівникам, задіяним у лікуванні хворих на COVID-19, а працівникам соціального захисту населення, які надають послуги громадянам, котрі перебувають удома, – до 100% заробітної плати», 0 мовиться у повідомленні.

 

Зазначається також, що уряд отримує право під час карантину встановлювати граничні ціни на товари протиепідемічного призначення та соціально значущі товари. Від ПДВ звільняється ввезення в Україну ліків, медвиробів та обладнання, необхідного для боротьби з епідемією. Документом встановлено нульовий акциз та спрощено адмінпроцедури виробництва і закупівель спирту для дезінфекторів. 

«Документом передбачено й виплату допомоги з часткового безробіття працівникам малих і середніх підприємств, для яких будуть збережені робочі місця під час карантину. Крім того, спрощується оформлення дистанційної роботи – працівники мають право розподіляти робочий час на свій розсуд, а виконання дистанційної роботи не призводить до будь-яких обмежень трудових прав чи зменшення зарплати. Всі соціальні виплати на період карантину будуть продовжені автоматично – громадянам не потрібно наражати себе на небезпеку та з’являтися у відповідні установи», – мовиться у повідомленні ОП.

Законом заборонено підвищувати відсоткові ставки за кредитами, а споживчі кредити, взяті до 2017 року, тимчасово звільняються від штрафів та пені.

 

«Документом передбачено і збільшення лімітів для груп платників єдиного податку фізичних осіб – підприємців: перша група – з 300 тис. до 1 млн грн, друга група – з 1,5 млн до 5 млн грн, третя група – з 5 млн до 7 млн грн», – проінформували в ОП.

Станом на 22:00 1 квітня в Україні підтверджено 794 випадки коронавірусного захворювання COVID-19, 20 людей померли, 13 одужали.
…

Національний банк України перерахував 42,7 мільярда гривень, увесь обсяг запланованого до перерахування прибутку за минулий рік до держбюджету України.

«Це на 2 мільярди гривень більше, ніж планувалося, відповідно до закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік». Цьогоріч за узгодженням із Міністерством фінансів України було вирішено перерахувати до державного бюджету відразу всю суму прибутку Національного банку. У такий спосіб Національний банк допомагає уряду у нелегкій справі подолання епідемії в Україні. На державний бюджет зараз лягає значний фінансовий тягар боротьби з коронавірусом у країні та підтримки бізнесу і громадян, які найбільше потерпають від обмежувальних заходів», – йдеться у повідомленні регулятора у фейсбуці.

Рада Національного банку України 31 березня затвердила річну фінансову звітність НБУ і розподіл прибутку за минулий рік. Державний бюджет на 2020 рік передбачає перерахування НБУ у скарбницю не менш ніж 40,7 мільярдів гривень з прибутку за 2019 рік. Торік НБУ перерахував за попередній рік до держбюджету 64,9 мільярда гривень з прибутку.

Раніше сьогодні на засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада наступного тижня затвердить доопрацьований проєкт змін до державного бюджету на 2020 рік, назвавши його «оновленим бюджетом надзвичайної ситуації».

30 березня Верховна Рада відхилила запропоновані урядом зміни до кошторису на 2020 рік, відправивши документ на доопрацювання до повторного першого читання.
…

Котирування нафти еталонного сорту Brent 1 квітня зросли після відкриття торгів до 26 доларів за барель. Це сталося насамперед із технічних причин – після експірації (завершення дії) травневих ф’ючерсних контрактів і переходу таких угод у наступний місяць.

Станом на 13:15 за Києвом ціна опустилася до 25 доларів 1 цента за барель, це на 10% вище за рівень закриття торгів 31 березня.

Президент США Дональд Трамп заявив 31 березня, що Росія та Саудівська Аравія обговорюють проведення переговорів про ціну нафти і що він розглядає можливість приєднатися до цього діалогу.

Суперечка між Саудівською Аравією та Росією щодо скорочення видобутку призвела до різкого зниження світових цін на нафту.

Минулого тижня США тиснули на Ер-Ріяд, щоб влада Саудівської Аравії відмовилася від рішення про збільшення видобутку та найбільшого демпінгу на ринку за два десятиліття. Ці дії були наслідком відмови Москви погодитися на скорочення виробництва на нараді ОПЕК+ на початку березня.

Трамп і російський президент Володимир Путін мали 30 березня телефонну розмову, в якій назвали нинішню ситуацію на світових нафтових ринках неприйнятною. Про це з посиланням на речника Кремля Дмитра Пєскова повідомляла агенція Reuters.

 

Для російської економіки нинішнє різке падіння цін на нафту є дуже чутливим, оскільки експорт нафти приносить Москві майже половину валютних надходжень. Для США останні події на ринку мають подвійний ефект: з одного боку, це негативно впливає на роботу американських нафтових компаній, з іншого – дає поштовх іншим галузям економіки, дозволяючи скоротити витрати на виробництво чи транспортування подукції.
…